брижик
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бри́жик | бри́жики |
Р. | бри́жика | бри́жиків |
Д. | бри́жику бри́жикові |
бри́жикам |
З. | бри́жик | бри́жики |
Ор. | бри́жиком | бри́жиками |
М. | на/в бри́жику | на/в бри́жиках |
Кл. | бри́жику* | бри́жики* |
бри́-жик
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бриж-; суфікс: -ик.
Вимова
ред.- МФА : [ˈbrɪʒek] (одн.), [ˈbrɪʒeke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- те ж саме, що брижа. ◆ У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледве помітні брижики Панас Мирний
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: брижик
- Брижик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.