Українська
ред.

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	боягу́зливий	боягу́злива	боягу́зливе	боягу́зливі
Р.	боягу́зливого	боягу́зливої	боягу́зливого	боягу́зливих
Д.	боягу́зливому	боягу́зливій	боягу́зливому	боягу́зливим
З.	боягу́зливого (іcт.) боягу́зливий (неіст.)	боягу́зливу	боягу́зливе	боягу́зливих (іст.) боягу́зливі (неіст.)
О.	боягу́зливим	боягу́зливою	боягу́зливим	боягу́зливими
М.	боягу́зливім боягу́зливому	боягу́зливій	боягу́зливім боягу́зливому	боягу́зливих

бо-я-гу́з-ли-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -боягуз-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

який легко піддається почуттю страху; боязкий, лякливий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — Йолопи! — гарикнув Купа на боягузливих гайдуків О. Є. Ільченко
який виражає почуття страху; пройнятий страхом. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: боягуз, боягузка, боягузливість, боягузтво, боязкість, боязнь, боязливість прикметники: боязкий, боязливий дієслова: боятися прислівники: боягузливо, боязко, боязливо

Від ??

який легко піддається почуттю страху

який виражає почуття страху

боягузливий