бохтар

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бохта́р	бохтарі́
Р.	бохтаря́	бохтарі́в
Д.	бохтарю́ бохта́ре́ві	бохтаря́м
З.	бохтар	бохтарі́в
Ор.	бохтаре́м	бохтаря́ми
М.	бохтарі́ бохтарю́	бохтаря́х
Кл.	бохта́рю*	бохтарі́*

бох-та́р

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бохтар-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. оповісник, вістовець ◆ Ніколи ще сільський бохтар Сава Шепа не бубнив так урочисто й переможно, як у цей день Скляренко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бохтар