борошенце
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бороше́нце | — |
Р. | бороше́нця | — |
Д. | бороше́нцю | — |
З. | бороше́нце | — |
Ор. | бороше́нцем | — |
М. | бороше́нці бороше́нцю |
— |
Кл. | бороше́нце* | — |
бо-ро-ше́н-це
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -борош-; суфікси: -ен-ц; закінчення: -е.
Вимова
ред.- МФА: [bɔrɔˈʃɛnt͡se]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- зменш.-пестл. до борошно 1. ◆ Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця Українські казки
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від праслов. *borxьno < *borsьno — «розмелене зерно», «їжа». Споріднене з лат. far, род. в. farris «полба, крупа, борошно», farīna «борошно», гот. barizeins «ячмінний», д.-ісл. barr «ячмінь», д.-англ. bere «тс.», сюди ж лтс. barĩba «харчування», baruôt «годувати, відгодовувати».
Переклад
ред.Список перекладів | |