бляхар

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бляха́р	бляха́рі
Р.	бляха́рю	бляха́рів
Д.	бляха́реві бляха́рю	бляха́рям
З.	бляха́ря	бляха́рів
Ор.	бляха́рем	бляха́рями
М.	бляха́реві бляха́рю	бляха́рях
Кл.	бляха́рю	бляха́рі

бля-ха́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блях-; суфікс: -ар.

Вимова

• МФА : [blʲɐˈxɑr] (одн.), [blʲɐˈxɑrʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Бляхар

Бляхар

Значення

1. майстер, що виготовляє різні бляшані вироби. ◆ То був роботящий, як віл, чоловік, по професії коваль і бляхар Г. М. Тютюнник
   1. робітник, що покриває бляхою дахи. ◆ На читальнянім будинку вже повзав бляхар Лесь Мартович

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: бля́шка, бляша́ночка ін. іменники: бля́ха, бля́хер, бляшанка, євробля́хер прикметники: бляха́рарський, бляшаний дієслова: бляхува́ти дієприкметники: бляхо́ваний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бляхар