блякнути
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бля́кну | бля́кн, бля́кнув бля́кнла, бля́кнула | бля́кнатиму | — |
Ти | бля́кнеш | бля́кн, бля́кнув бля́кнла, бля́кнула | бля́кнатимеш | бля́кни |
Він Вона Воно |
бля́кне | бля́кн, бля́кнув бля́кнла, бля́кнула бля́кнло, бля́кнуло | бля́кнатиме | — |
Ми | бля́кнем(о) | бля́кнли, бля́кнули | бля́кнатим(о) | бля́кнім(о) |
Ви | бля́кнете | бля́кнли, бля́кнули | бля́кніть | |
Вони | бля́кнуть | бля́кнли, бля́кнули | бля́кнатимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | ||||
Дієприсл. мин. ч. | бля́кнши, бля́кнувши | |||
Безособова форма | — |
Дієслово, неперехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -блякну-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [ˈblʲɑknʊte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- втрачати свіжість; в'янути, прив'ядати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1] ◆ Сонцем не пригріте листя обпадало; Паростки блякнули і жовкли Я. І. Щоголів
- ставати неяскравим; тьмяніти, затьмарюватися. [≈ 2] ◆ Блякне, згасає вечірня зоря А. І. Шиян
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
втрачати свіжість; в'янути, прив'ядати | |
ставати неяскравим; тьмяніти, затьмарюватися | |