набувати
Українська
ред.
набувати I ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | набува́ю | набува́в | набува́тиму | — |
Ти | набува́єш | набува́в набува́ла | набува́тимеш | набува́й |
Він Вона Воно |
набува́є | набува́в набува́ла набува́ло | набува́тиме | — |
Ми | набува́єм(о) | набува́ли | набува́тимем(о) | набува́ймо |
Ви | набува́єте | набува́ли | набува́йте | |
Вони | набува́ють | набува́ли | набува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | набува́ющий | |||
Дієприкм. мин. ч. | набува́вший | |||
Дієприсл. теп. ч. | набува́я | |||
Дієприсл. мин. ч. | набува́в, набува́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | набува́емый | |||
Пас. дієприкм. мин. | — | |||
Безособова форма | набува́овано |
на-бу-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: на-; корінь: -бу-; суфікси: -в-а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [nɐbʊˈu̯ɑte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ставати власником когось або чогось, діставати, здобувати когось або щось [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- набирати чого-небудь, здобувати щось (про ознаку, якість і под.). [≈ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- ставати, робитися яким-небудь. [▲ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- діал. відслужувати, відробляти де-небудь певний час. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
ставати власником когось або чогось, діставати, здобувати когось або щось | |
|
набирати чого-небудь, здобувати щось | |
ставати, робитися яким-небудь | |
відслужувати, відробляти де-небудь певний час | |
Джерела ред.
набувати II ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | набува́ю | набува́в | набува́тиму | — |
Ти | набува́єш | набува́в набува́ла | набува́тимеш | набува́й |
Він Вона Воно |
набува́є | набува́в набува́ла набува́ло | набува́тиме | — |
Ми | набува́єм(о) | набува́ли | набува́тимем(о) | набува́ймо |
Ви | набува́єте | набува́ли | набува́йте | |
Вони | набува́ють | набува́ли | набува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | набува́ющий | |||
Дієприкм. мин. ч. | набува́вший | |||
Дієприсл. теп. ч. | набува́я | |||
Дієприсл. мин. ч. | набува́в, набува́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | набува́емый | |||
Пас. дієприкм. мин. | — | |||
Безособова форма | набува́овано |
на-бу-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: на-; корінь: -бу-; суфікси: -в-а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [nɐbʊˈu̯ɑte]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. взувати. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|