Українська
ред.

набувати I ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я набува́ю набува́в набува́тиму  —
Ти набува́єш набува́в
набува́ла
набува́тимеш набува́й
Він
Вона
Воно
набува́є набува́в
набува́ла
набува́ло
набува́тиме  —
Ми набува́єм(о) набува́ли набува́тимем(о) набува́ймо
Ви набува́єте набува́ли набува́йте
Вони набува́ють набува́ли набува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. набува́ющий
Дієприкм. мин. ч. набува́вший
Дієприсл. теп. ч. набува́я
Дієприсл. мин. ч. набува́в, набува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. набува́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма набува́овано

на-бу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: на-; корінь: -бу-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. ставати власником когось або чогось, діставати, здобувати когось або щось [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. набирати чого-небудь, здобувати щось (про ознаку, якість і под.). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.
  3. ставати, робитися яким-небудь. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.
  4. діал. відслужувати, відробляти де-небудь певний час. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

ставати власником когось або чогось, діставати, здобувати когось або щось
  1. Російська|]] (ru)
набирати чого-небудь, здобувати щось
ставати, робитися яким-небудь
відслужувати, відробляти де-небудь певний час

Джерела ред.

набувати II ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я набува́ю набува́в набува́тиму  —
Ти набува́єш набува́в
набува́ла
набува́тимеш набува́й
Він
Вона
Воно
набува́є набува́в
набува́ла
набува́ло
набува́тиме  —
Ми набува́єм(о) набува́ли набува́тимем(о) набува́ймо
Ви набува́єте набува́ли набува́йте
Вони набува́ють набува́ли набува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч. набува́ющий
Дієприкм. мин. ч. набува́вший
Дієприсл. теп. ч. набува́я
Дієприсл. мин. ч. набува́в, набува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. набува́емый
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма набува́овано

на-бу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: на-; корінь: -бу-; суфікси: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. діал. взувати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів