блокадний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	блока́дний	блока́дна	блока́дне	блока́дні
Р.	блока́дного	блока́дної	блока́дного	блока́дних
Д.	блока́дному	блока́дній	блока́дному	блока́дним
З.	блока́дного (іcт.) блока́дний (неіст.)	блока́дну	блока́дне	блока́дних (іст.) блока́дні (неіст.)
О.	блока́дним	блока́дною	блока́дним	блока́дними
М.	блока́днім блока́дному	блока́дній	блока́днім блока́дному	блока́дних

бло-ка́д-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -блокад-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [blɔˈkɑdnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прикметник до блокада. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від нім. Blo­cka­de «блокада», від дієсл. blockieren «блокувати», далі від bloc «глиба, маса; блок», далі з нім. Block чи нідерл. blok, далі з прагерманської форми *blukką, від котрої також виникли д.-в.-нім. bloh і нім. Block «колода, чурбан; глиба», с.-нідерл. bloc і нідерл. blok; походить до праіндоєвр. *bhlugo-.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: блокадний