блиндар

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бли́ндар	бли́ндарі
Р.	бли́ндарю	бли́ндарів
Д.	бли́ндареві бли́ндарю	бли́ндарям
З.	бли́ндаря	бли́ндарів
Ор.	бли́ндарем	бли́ндарями
М.	бли́ндареві бли́ндарю	бли́ндарях
Кл.	бли́ндарю	бли́ндарі

бли́-ндар

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -блиндар-.

Вимова

• МФА : [ˈblɪndɐr] (одн.), [ˈblɪndɐrʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал. жебрак, старець. ◆ — Палажці тільки б сліпих блиндарів водити по селах, а не людей до Києва І. С. Нечуй-Левицький

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: блиндар