блеф
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бле́ф | бле́фи |
| Р. | бле́фу | бле́фів |
| Д. | бле́фові бле́фу |
бле́фам |
| З. | бле́ф | бле́фи |
| Ор. | бле́фом | бле́фами |
| М. | на/у бле́фу | на/у бле́фах |
| Кл. | бле́фу* | бле́фи* |
блеф
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -блеф-.
Вимова ред.
- МФА: [ˈblɛf]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- вигадка для обману чи залякування кого-небудь. ◆ Розенбергова затія виявилась блефом Шовкопляс
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Блеф // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Словник УЛІФ: блеф