акторувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	актору́ю	акторува́в	акторува́тиму	—
Ти	актору́єш	акторува́в акторува́ла	акторува́тимеш	актору́й
Він Вона Воно	актору́є	акторува́в акторува́ла акторува́ло	акторува́тиме	—
Ми	актору́єм(о)	акторува́ли	акторува́тимем(о)	актору́ймо
Ви	актору́єте	акторува́ли		актору́йте
Вони	актору́ють	акторува́ли	акторува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	актору́ючи
Дієприсл. мин. ч.	акторува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	акторо́ваний
Безособова форма	акторо́вано

акторува́ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -актор-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ɐktɔrʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рідк. те ж саме, що акторствувати. ◆ Ви правди не любите й акторуєте Олександр Петрович Довженко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: акторувати
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3