благання
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | блага́ння | блага́ння |
Р. | блага́ння | блага́нь |
Д. | блага́нню | блага́нням |
З. | блага́ння | блага́ння |
Ор. | блага́нням | блага́ннями |
М. | блага́нні блага́нню |
блага́ннях |
Кл. | блага́ння | блага́ння |
бла-га́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -благ-; суфікси: -а-нн; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- дія за значенням благати[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ Оксана простерла в тузі, в благанні руки Ю. М. Мушкетик
- прохання. ◆ Марічку несла ріка, а люди чули крики й благання і не могли врятувати М. М. Коцюбинський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.дія | |
прохання | |
|