березувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	березу́ю	березува́в	березува́тиму	—
Ти	березу́єш	березува́в березува́ла	березува́тимеш	березу́й
Він Вона Воно	березу́є	березува́в березува́ла березува́ло	березува́тиме	—
Ми	березу́єм(о)	березува́ли	березува́тимем(о)	березу́ймо
Ви	березу́єте	березува́ли		березу́йте
Вони	березу́ють	березува́ли	березува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	березу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	березува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	березо́ваний
Безособова форма	березо́вано

бе-ре-зу-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -берез-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. етн. ходити, бути березою II. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів