бервення
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | берве́ння | берве́ння |
| Р. | берве́ння | берве́нь |
| Д. | берве́нню | берве́нням |
| З. | берве́ння | берве́ння |
| Ор. | берве́нням | берве́ннями |
| М. | берве́нні берве́нню |
берве́ннях |
| Кл. | берве́ння | берве́ння |
бер-ве́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бервен-; суфікси: -н-я.
Вимова ред.
- МФА: [berˈʋɛnʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. колоди, багато колод. ◆ У воді стояли почорнілі соснові слупи, сяк-так пов'язані між собою подовжніми балками. Ледве хто наважувався ступати на півзогниле бервення Леонід Первомайський, «Материнський хліб», 1960 р.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |