бендюг
Див. також Бендюг. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бендю́г | бендюги́ |
Р. | бендюга́ | бендюгі́в |
Д. | бендюге́ві бендюгу́ |
бендюга́м |
З. | бендю́г | бендюги́ |
Ор. | бендюго́м | бендюга́ми |
М. | бендюгу́ | бендюга́х |
Кл. | бендюгу́ | бендюги́ |
бен-дю́г
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бендюг-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- віз. ◆ Колеса, бендюги і кари, самих церковні мари, В депо пушкарськеє тягли Котляревський, «Енеїда»
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: бендюг
- Леся Ставицька. Короткий словник жарґонної лексики української мови. Київ, Критика, 2003