Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	белетризу́ю	белетризува́в	белетризува́тиму	—
Ти	белетризу́єш	белетризува́в белетризува́ла	белетризува́тимеш	белетризу́й
Він Вона Воно	белетризу́є	белетризува́в белетризува́ла белетризува́ло	белетризува́тиме	—
Ми	белетризу́єм(о)	белетризува́ли	белетризува́тимем(о)	белетризу́ймо
Ви	белетризу́єте	белетризува́ли		белетризу́йте
Вони	белетризу́ють	белетризува́ли	белетризува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	белетризу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	белетризува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	белетризо́ваваний
Безособова форма	белетризо́вавано

бе-лет-ри-зу-ва́-ти

Корінь: -белетриз-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

літ. викладати що-небудь засобами художньої літератури (белетристики). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

белетризувати