безпосередній
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | безпосере́дній | безпосере́дня | безпосере́днє | безпосере́дні |
| Р. | безпосере́днього | безпосере́дньої | безпосере́днього | безпосере́дніх |
| Д. | безпосере́дньому | безпосере́дній | безпосере́дньому | безпосере́днім |
| З. | безпосере́днього безпосере́дній |
безпосере́дню | безпосере́днє | безпосере́дніх безпосере́дні |
| О. | безпосере́днім | безпосере́дньою | безпосере́днім | безпосере́дніми |
| М. | безпосере́днім безпосере́дньому |
безпосере́дній | безпосере́днім безпосере́дньому |
безпосере́дніх |
без-по-се-ре́д-ній
Прикметник, відмінювання 2a.
Префікси: без-по-; корінь: -серед-; суфікс: -н; закінчення: -ій.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий [≈ 1] ◆ Тішили його [Івана] прекрасні коні, піддані його безпосередній опіці Франко
- зовсім близький; найближчий [≈ 2] ◆ — Над Одесою нависла безпосередня загроза оточення з трьох боків Кучер
- який прямо випливає з чого-небудь або зумовлює щось ◆ Оця невдала затія з санаторієм ще більше загострила відносини між Аркадієм і парафіянами, вона й була тією безпосередньою причиною, через що в двадцять третьому році Річинські переїхали до міста Вільде
- який, не задумуючись, іде за своїм внутрішнім потягом, нахилом; простий, щирий [≈ 4] ◆ Занадто він безпосередній, нехитрий. Що думає, те й на язиці Донченко
- який прямо випливає з внутрішнього потягу, нахилу ◆ Край ниви стоять вітряки. Я все бачу, і прості, безпосередні мої стосунки з землею Коцюбинський
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь; прямий | |
| зовсім близький; найближчий | |
| який прямо випливає з чого-небудь або зумовлює щось | |
| який, не задумуючись, іде за своїм внутрішнім потягом, нахилом; простий, щирий | |
| який прямо випливає з внутрішнього потягу, нахилу | |