безмежний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | безме́жний | безме́жна | безме́жне | безме́жні |
| Р. | безме́жного | безме́жної | безме́жного | безме́жних |
| Д. | безме́жному | безме́жній | безме́жному | безме́жним |
| З. | безме́жного (іcт.) безме́жний (неіст.) |
безме́жну | безме́жне | безме́жних (іст.) безме́жні (неіст.) |
| О. | безме́жним | безме́жною | безме́жним | безме́жними |
| М. | безме́жнім безме́жному |
безме́жній | безме́жнім безме́жному |
безме́жних |
без-ме́ж-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: без-; корінь: -меж-; суфікс: -н; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- який не має видимих меж; безкраїй, безконечний. [≈ 1] ◆ Хоч тремтить ся темрява безмежна, але хто збагне її тремтіння? Леся Українка
- нічим не обмежений, не поставлений ні в які рамки. ◆ Життя коротке, та безмежна штука і незглибиме творче ремесло І. Я. Франко
- перен. надзвичайно сильний, глибокий (про почуття). ◆ Піднісся [Сенько] й показав своє лице, що на нім проявлявся якийсь сум і безмежна доброта Лесь Мартович
Синоніми
- ↑ безкраїй, безконечний
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| який не має видимих меж; безкраїй, безконечний | |
| нічим не обмежений, не поставлений ні в які рамки | |
| надзвичайно сильний, глибокий | |