безконечний
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Прикметник.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- який не має ні початку, ні кінця
- який не має видимих меж; безмежний ◆ Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері і з невідомої темряви, такої глибокої та безконечної, не почнуть виходити люди... Коцюбинський
- дуже великий, довгий ◆ І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому Шевченко
- перен. надзвичайно сильний, глибокий (про почуття) ◆ Всякий, хто бував у таких закладах [для божевільних], знає те почуття страху, жалості безконечної Леся Українка
- який дуже довго триває; тривалий ◆ Життя не давало покою: воно голосно гомоніло, свою безконечну пісню заводило Панас Мирний
- повсякчасний, постійний, безперервний ◆ Волочачись по полях та зарінках, вони вели з собою безконечні розмови Франко
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |