безконечний

Це стабільна версія, перевірена 18 січня 2021. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. який не має ні початку, ні кінця
    1. який не має видимих меж; безмежний ◆ Хіба я можу впевненим бути, що не відхиляться двері і з невідомої темряви, такої глибокої та безконечної, не почнуть виходити люди... Коцюбинський
    2. дуже великий, довгий ◆ І немає злому На всій землі безконечній Веселого дому Шевченко
  2. перен. надзвичайно сильний, глибокий (про почуття) ◆ Всякий, хто бував у таких закладах [для божевільних], знає те почуття страху, жалості безконечної Леся Українка
  3. який дуже довго триває; тривалий ◆ Життя не давало покою: воно голосно гомоніло, свою безконечну пісню заводило Панас Мирний
    1. повсякчасний, постійний, безперервний ◆ Волочачись по полях та зарінках, вони вели з собою безконечні розмови Франко

Синоніми

ред.

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми

ред.

Споріднені слова

ред.
  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.