безкрай
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | безкра́й | безкра́ї |
| Р. | безкра́ю | безкра́їв |
| Д. | безкра́єві безкра́ю |
безкра́ям |
| З. | безкра́й | безкра́ї |
| Ор. | безкра́єм | безкра́ями |
| М. | безкра́ї безкра́ю |
безкра́ях |
| Кл. | безкра́ю* | безкра́ї* |
без-кра́й
Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: без-; корінь: -край-.
Вимова ред.
- МФА: [beˈzkrɑi̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- рідк. безкраїсть, безмежжя. ◆ Скільки оком кинеш — море!… І манить безвістю своєю, і страшить безкраєм… Остап Вишня
- перен. надзвичайна глибина, сила вияву чого-небудь. ◆ Коли розкрився світлий і тривожний безкрай материнської любові, в її коханні до Тимофія влилась нова течія М. П. Стельмах
- у значенні присл. дуже, надзвичайно. ◆ Хай знає весь світ, що ми безкраю на культуру могутні й багаті П. Г. Тичина
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |