беззаконник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | беззако́нник | беззако́нники |
| Р. | беззако́нника | беззако́нників |
| Д. | беззако́нникові беззако́ннику |
беззако́нникам |
| З. | беззако́нника | беззако́нників |
| Ор. | беззако́нником | беззако́нниками |
| М. | беззако́нникові, беззако́ннику | беззако́нниках |
| Кл. | беззако́ннику | беззако́нники |
без-за-ко́н-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: без-; корінь: -закон-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- заст. той, хто порушує закон. ◆ Цар зараз же бомагу й посилає, Щоб беззаконника такого-то схопить Л. І. Глібов
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |