Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	безве́рхий	безве́рха	безве́рхе	безве́рхі
Р.	безве́рхого	безве́рхої	безве́рхого	безве́рхих
Д.	безве́рхому	безве́рхій	безве́рхому	безве́рхим
З.	безве́рхого (іcт.) безве́рхий (неіст.)	безве́рху	безве́рхе	безве́рхих (іст.) безве́рхі (неіст.)
О.	безве́рхим	безве́рхою	безве́рхим	безве́рхими
М.	безве́рхім безве́рхому	безве́рхій	безве́рхім безве́рхому	безве́рхих

без-ве́р-хий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -верх-; закінчення: -ий.

який не має верхівки, верху ◆ Летів ворон через безверхе дерево Номис
який не мас даху (про будівлю) ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Тяжко матір покидати У безверхій хаті Шевченко

Найтісніша спорідненість

Від ??

який не має верхівки, верху

який не мас даху
Німецька_de: dachlos ^(de)

безверхий