баришівник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | баришівни́к | баришівники́ |
| Р. | баришівника́ | баришівникі́в |
| Д. | баришівнико́ві баришівнику́ |
баришівника́м |
| З. | баришівника́ | баришівникі́в |
| Ор. | баришівнико́м | баришівника́ми |
| М. | баришівнико́ві баришівникі́ |
баришівника́х |
| Кл. | баришівнику́ | баришівники́ |
ба-ри-шів-ни́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бариш-; суфікс: -івник.
Вимова ред.
- МФА : [bɐreʃʲiu̯ˈnɪk] (одн.), [bɐreʃʲiu̯neˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. баришник [▲ 1] ◆ Ходить собі такий баришівник по торговиці, чи кінській чи худоб'ячій, та й лиш пасе оком, хто з чим показується на торг І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |