бандурник

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок	однина	множина
Н.	банду́рник	банду́рники
Р.	банду́рника	банду́рників
Д.	банду́рникові банду́рнику	банду́рникам
З.	банду́рника	банду́рників
Ор.	банду́рником	банду́рниками
М.	банду́рникові, банду́рнику	банду́рниках
Кл.	банду́рнику	банду́рники

бан-ду́р-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бандур-; суфікси: -н -ик.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

майстер, що робить бандури. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

↑ ?

Антоніми

↑ ?

Гіпероніми

↑ майстер

Гіпоніми

↑ ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість
прізвища: Бандурко

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

Словник УЛІФ: бандурник

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=бандурник&oldid=476533