бакаляр

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	бакаля́р	бакаляри́
Р.	бакаляра́	бакалярі́в
Д.	бакаляре́ві бакаляру́	бакаляра́м
З.	бакаляра́	бакалярі́в
Ор.	бакаляро́м	бакаляра́ми
М.	бакаляро́ві бакалярі́	бакаляра́х
Кл.	{{{3}}}е	бакаляри́

ба-ка-ля́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бакаляр-.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. істор. учень середньої школи в XVII, XVIII і до середини XIX ст. ◆ Сюди, поганці-бакаляри Котляревський
2. те ж саме, що бакалавр.
3. дячок, що вчив дітей. ◆ Казав мені бакаляр промовити: «аз, аз». А як же я не вимовив — він по пиці раз, раз З народної пісні ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. —
2. —
3. —

Антоніми

1. —
2. —
3. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —

Холоніми

1. —
2. —
3. —

Мероніми

1. —
2. —
3. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

учень середньої школи в XVII, XVIII і до середини XIX ст
Англійськаen: puiple (en)

бакалавр
Англійськаen: bachelor (en) Російськаru: бакалавр (ru) чол.

дячок, що вчив дітей
Російськаru: дьяк (ru) чол.