Українська

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бадьо́рий	бадьо́ра	бадьо́ре	бадьо́рі
Р.	бадьо́рого	бадьо́рої	бадьо́рого	бадьо́рих
Д.	бадьо́рому	бадьо́рій	бадьо́рому	бадьо́рим
З.	бадьо́рого (іcт.) бадьо́рий (неіст.)	бадьо́ру	бадьо́ре	бадьо́рих (іст.) бадьо́рі (неіст.)
О.	бадьо́рим	бадьо́рою	бадьо́рим	бадьо́рими
М.	бадьо́рім бадьо́рому	бадьо́рій	бадьо́рім бадьо́рому	бадьо́рих

ба-дьо́-рий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бадьор-; закінчення: -ий.

сповнений енергії, сили; жвавий ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Ми молоді, захоплені, бадьорі, герої ми, і скромні і прості Сосюра
1. який виражає жвавість, свідчить про енергію, силу ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице Ле ◆ Невже й на вас впливає блідолиций? — насмішкувато здивувався Матусевич. Дідусь зовсім розворушився. — А то ні? — присунув він до себе склянку.— Ви не дивіться, що я дід. Я — бадьорий. Донченко, «Твори 1 267», 1956
2. веселий, пожвавлений ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Із-за саду долітає бадьорий робочий гомін: співають дівчата, гукають біля скотини хлопці Васильченко
3. який надає енергії, сили ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Бадьорий холод сповняє цю дику чашу, холодні води спадають по сірих каміннях, і п'ють їх дикі олені Коцюбинський

Найтісніша спорідненість

Від ??

сповнений енергії, сили; жвавий

який виражає жвавість, свідчить про енергію, силу

веселий, пожвавлений

який надає енергії, сили

бадьорий