баддя
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | баддя́ | бадді́ |
| Р. | бадді́ | бадде́й |
| Д. | бадді́ | баддям |
| З. | баддю́ | бадді |
| Ор. | бадде́ю | баддями |
| М. | бадді́ | баддях |
| Кл. | бадде́ | бадде́* |
бад-дя́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бад-; суфікс: -д; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА : [bɐˈdʲːɑ] (одн.), [bɐˈdʲːi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- рідк. велике цебро. [≈ 1] ◆ Тягне він [хлопець] здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленіє від великої натуги… М. М. Коцюбинський
- посудина для витягання руди або землі з шахти. [≈ 2][▲ 2] ◆ З вишки у шахту раз по раз спускалася баддя, яка виносила на поверхню вапнякуватий ґрунт впереміш з камінням Минко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| цебро | |
| посудина для витягання руди або землі з шахти | |