багрець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | багре́ць | — |
Р. | багреця́ | — |
Д. | багреце́ві багрецю́ |
— |
З. | багре́ць | — |
Ор. | багреце́м | — |
М. | багреці́ багрецю́ |
— |
Кл. | багрецю́* | — |
баг-ре́ць
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 5b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -багр-; суфікс: -ець.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що багрянець. ◆ Гомоніла зграя, поки сонечко не закочувалося, багряна зоря не кидала на все місто свій багрець і мороз не кріпчав Марко Вовчок
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |