асертивність
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | асерти́вність | — |
Р. | асерти́вності | — |
Д. | асерти́вності | — |
З. | асерти́вність | — |
Ор. | асерти́вністю | — |
М. | асерти́вності | — |
Кл. | асерти́вносте* | — |
а-сер-ти́в-ність
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -асерт-; суфікси: -ив-н-ість.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- неол. психол. особистісна риса, здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини; незалежність від зовнішніх впливів та оцінок. [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від англ. assertiveness
Переклад ред.
Список перекладів | |
|