арідник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | арі́дник | арі́дники |
| Р. | арі́дника | арі́дників |
| Д. | арі́дникові арі́днику |
арі́дникам |
| З. | арі́дника | арі́дників |
| Ор. | арі́дником | арі́дниками |
| М. | арі́дникові, арі́днику | арі́дниках |
| Кл. | арі́днику | арі́дники |
а-рі́д-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -арідник-.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- діал. злий дух; чорт, дідько. ◆ Знав [Іван], що на світі панує нечиста сила, що арідник править усім М. М. Коцюбинський
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |