Білоруська

	теп.	мин.	наказ.
Я	арышту́ю	арыштава́ў, арыштава́ла	—
Ты	арышту́еш	арыштава́ў, арыштава́ла	арышту́й
Ён яна яно	арышту́е	арыштава́ў арыштава́ла арыштава́ло	—
Мы	арышту́ем	арыштава́лі	—
Вы	арышту́еце	арыштава́лі	арышту́йце
Яны	арышту́юць	арыштава́лі	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин.
Дієприсл. теп. ч.	арышту́ючи
Прикм. пас.
Майб	буду/будзеш… арыштава́ць

а-рыш-та-ва́ць

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класифікацією А. А. Залізняка — 2a.

Корінь: -арышт-; суфікс: -ава^?; дієслівне закінчення: -ць.

арештувати. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

арыштаваць