арештувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | арешту́ю | арештува́в | арештува́тиму | — |
| Ти | арешту́єш | арештува́в арештува́ла | арештува́тимеш | арешту́й |
| Він Вона Воно |
арешту́є | арештува́в арештува́ла арештува́ло | арештува́тиме | — |
| Ми | арешту́єм(о) | арештува́ли | арештува́тимем(о) | арешту́ймо |
| Ви | арешту́єте | арештува́ли | арешту́йте | |
| Вони | арешту́ють | арештува́ли | арештува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | арешту́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | арештува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | арешто́ваний | |||
| Безособова форма | арешто́вано | |||
а-реш-ту-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -арешт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [ɐreʃtʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- брати кого-небудь під варту, позбавляти волі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |