артілець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | арті́лець | арті́льці |
Р. | арті́льця | арті́льців |
Д. | арті́льцю арті́льцеві |
арті́льцям |
З. | арті́льця | арті́льців |
Ор. | арті́льцем | арті́льцями |
М. | арті́льці арті́льцеві арті́льцю |
арті́льцях |
Кл. | арті́льцю | арті́льці |
ар-ті́-лець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -артілець-.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- член артілі. ◆ Повернулася додому, розповідала нашим артільцям усе, що бачила. Олександр Петрович Довженко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |