артілець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | арті́лець | арті́льці |
| Р. | арті́льця | арті́льців |
| Д. | арті́льцю арті́льцеві |
арті́льцям |
| З. | арті́льця | арті́льців |
| Ор. | арті́льцем | арті́льцями |
| М. | арті́льці арті́льцеві арті́льцю |
арті́льцях |
| Кл. | арті́льцю | арті́льці |
ар-ті́-лець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -артілець-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- член артілі. ◆ Повернулася додому, розповідала нашим артільцям усе, що бачила. Олександр Петрович Довженко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |