аранжування
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | аранжува́ння | аранжува́ння |
| Р. | аранжува́ння | аранжува́нь |
| Д. | аранжува́нню | аранжува́нням |
| З. | аранжува́ння | аранжува́ння |
| Ор. | аранжува́нням | аранжува́ннями |
| М. | аранжува́нні аранжува́нню |
аранжува́ннях |
| Кл. | аранжува́ння | аранжува́ння |
а-ран-жу-ва́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аранж-; суфікси: -ува-нн; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: [ɐrɐnʒʊˈu̯ɑnʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія або її результат за значенням аранжувати ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |