Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	апробу́ю	апробува́в	апробува́тиму	—
Ти	апробу́єш	апробува́в апробува́ла	апробува́тимеш	апробу́й
Він Вона Воно	апробу́є	апробува́в апробува́ла апробува́ло	апробува́тиме	—
Ми	апробу́єм(о)	апробува́ли	апробува́тимем(о)	апробу́ймо
Ви	апробу́єте	апробува́ли		апробу́йте
Вони	апробу́ють	апробува́ли	апробува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	апробу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	апробува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	апробо́ваний
Безособова форма	апробо́вано

а-про-бу-ва́-ти

Префікс: а-; корінь: -проб-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

книжн. давати апробацію, офіційно схвалювати, затверджувати що-небудь. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Редактор покликаний допомагати перекладачеві і апробувати його роботу
с. г. робити апробацію (в 2 знач.). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

давати апробацію

робити апробацію

апробувати