антипко
Див. також Антипко. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | анти́пко | анти́пки |
Р. | анти́пка | анти́пків |
Д. | анти́пкові анти́пку |
анти́пкам |
З. | анти́пко | анти́пків |
Ор. | анти́пком | анти́пками |
М. | анти́пкі | анти́пках |
Кл. | анти́пке | анти́пки |
ан-ти́п-ко
Іменник, істота, чоловічий чи жіночий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -антип-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Вимова
ред.- МФА: [ɐnˈtɪpkɔ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- діал. чорт. ◆ — Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! І. Я. Франко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |