алегорія

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	алего́рія	алего́рії
Р.	алего́рії	алего́рій
Д.	алего́рії	алего́ріям
З.	алего́рію	алего́рії
Ор.	алего́рією	алего́ріями
М.	алего́рії	алего́ріях
Кл.	алего́ріє*	алего́рії*

а-ле-го́-рі-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -алегор-; суфікс: -і; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ɐleˈɦɔrʲijɐ] (одн.), [ɐleˈɦɔrʲiji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. ◆ Вдаючись до поетичної алегорії, автор [Ю. Боршош-Кум'ятський] в образі «зажуреної трембіти» показав тогочасне Закарпаття
   1. вислів, що виражає абстрактне поняття через конкретний художній образ. ◆ Він [лист] був писаний трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими виробленими періодами М. М. Коцюбинський

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: жін., алегори́зм чол., алегори́чність жін. прикметники: алегори́чний прислівники: алегори́чно

Етимологія

Від давньогр. ἀλληγορία — іносказання

Переклад

Список перекладів
Польськаpl: alegoria (pl) жін. Російськаru: аллегория (ru) жін.

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: алегорія

• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3