акцептувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я		акцептува́в	акцепту́ю	—
Ти		акцептува́в акцептува́ла	акцепту́єш	акцепту́й
Він Вона Воно		акцептува́в акцептува́ла акцептува́ло	акцепту́є	—
Ми		акцептува́ли	акцепту́єм(о)	акцепту́ймо
Ви		акцептува́ли		акцепту́йте
Вони		акцептува́ли	акцепту́ють	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. мин. ч.	акцептува́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.	акцепто́ваний
Безособова форма	акцепто́вано

ак-цеп-ту-ва́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -акцепт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. фін. затверджувати до оплати грошові документи (платіжні вимоги, рахунки, векселі і т. ін.). ◆ Акцептовано рахунок за надані послуги

Синоніми

1. затверджувати, ухвалювати

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: accept (en) Німецькаde: akzeptieren (de)

Джерела

• Словник УЛІФ: акцептувати
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3