акцептувати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | акцептува́в | акцепту́ю | — | |
| Ти | акцептува́в акцептува́ла | акцепту́єш | акцепту́й | |
| Він Вона Воно |
акцептува́в акцептува́ла акцептува́ло | акцепту́є | — | |
| Ми | акцептува́ли | акцепту́єм(о) | акцепту́ймо | |
| Ви | акцептува́ли | акцепту́йте | ||
| Вони | акцептува́ли | акцепту́ють | — | |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | акцептува́вши | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | акцепто́ваний | |||
| Безособова форма | акцепто́вано | |||
ак-цеп-ту-ва́-ти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -акцепт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- фін. затверджувати до оплати грошові документи (платіжні вимоги, рахунки, векселі і т. ін.). ◆ Акцептовано рахунок за надані послуги
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: акцептувати
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3