Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я акценту́ю акценту́вав акценту́ватиму  —
Ти акценту́єш акценту́вав
акценту́вала
акценту́ватимеш акценту́й
Він
Вона
Воно
акценту́є акценту́вав
акценту́вала
акценту́вало
акценту́ватиме  —
Ми акценту́єм(о) акценту́вали акценту́ватимем(о) акценту́ймо
Ви акценту́єте акценту́вали акценту́йте
Вони акценту́ють акценту́вали акценту́ватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. акценту́ючи
Дієприсл. мин. ч. акценту́вавши
Безособова форма акценто́вано

акцентувати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a. Відповідне дієслово доконаного виду — заакцентувати.


Корінь: -акцент-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. лінгв. ставити наголос; наголошувати. ◆ Ті хурмани, що хурами заробляють у Щавниці,… акцентують слова трохи по-польському, вдаряючи на передостанній склад І. С. Нечуй-Левицький
    1. муз. виділяти окремий звук або акорд, посилюючи його звучання.
  2. перен. висувати на перший план, підкреслювати яку-небудь думку у висловлюванні, повідомленні; наголошувати. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

  1. наголошувати
  2. наголошувати

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.


Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів
Список перекладів
Список перекладів

Джерела ред.

  • Словник УЛІФ: акцентувати
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3