акцентний

Це стабільна версія, перевірена 18 січня 2021. Є зміни в шаблонах, що очікують на перевірку.

Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.
відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. акце́нтний акце́нтна акце́нтне акце́нтні
Р. акце́нтного акце́нтної акце́нтного акце́нтних
Д. акце́нтному акце́нтній акце́нтному акце́нтним
З. акце́нтного (іcт.)
акце́нтний (неіст.)
акце́нтну акце́нтне акце́нтних (іст.)
акце́нтні (неіст.)
О. акце́нтним акце́нтною акце́нтним акце́нтними
М. акце́нтнім
акце́нтному
акце́нтній акце́нтнім
акце́нтному
акце́нтних

ак-це́нт-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -акцент-; суфікс: -н-; закінчення: -ий

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. лінгв. прикметник до акцент ◆ В різних виданнях друкувались історичні коментарії до фонетичних, морфологічних, акцентних та синтаксичних явищ

Синоніми

ред.

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми

ред.

Споріднені слова

ред.
  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

ред.

Від ??

Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.
  • Словник УЛІФ: акцентний
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3