акцент
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | акце́нт | акце́нти |
Р. | акце́нту | акце́нтів |
Д. | акце́нтові акце́нту |
акце́нтам |
З. | акце́нт | акце́нти |
Ор. | акце́нтом | акце́нтами |
М. | на/у акце́нту | на/у акце́нтах |
Кл. | акце́нту* | акце́нти* |
ак-це́нт
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -акцент-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- своєрідний характер вимови, властивий тій або іншій мові (діалектові), особі ◆ В крамниці було повно люду; високі й кремезні руснаки гомоніли прудко, з особливим акцентом. Михайло Коцюбинський
- лінгв. наголос у слові ◆ немає прикладів застосування.
- знак ('), яким цей наголос позначається на письмі ◆ немає прикладів застосування.
- муз. ритмічний наголос ◆ немає прикладів застосування.
- перен. особлива увага до чого-небудь підкреслення ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
- —
- —
- —
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
своєрідний характер вимови, властивий тій або іншій мові (діалектові), особі | |
|
наголос у слові | |
знак ('), яким цей наголос позначається на письмі | |
|
ритмічний наголос | |
особлива увага до чого-небудь, підкреслення | |
Джерела ред.
Болгарська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
Іменник. Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- акцент (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів’я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Російська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | акце́нт | акце́нты |
Р. | акце́нта | акце́нтов |
Д. | акце́нту | акце́нтам |
З. | акце́нт | акце́нты |
О. | акце́нтом | акце́нтами |
П. | акце́нте | акце́нтах |
ак-це́нт
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -акцент-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- акцент (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів’я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Джерела ред.
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.