Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	акту́ю	актува́в	актува́тиму	—
Ти	акту́єш	актува́в актува́ла	актува́тимеш	акту́й
Він Вона Воно	акту́є	актува́в актува́ла актува́ло	актува́тиме	—
Ми	акту́єм(о)	актува́ли	актува́тимем(о)	акту́ймо
Ви	акту́єте	актува́ли		акту́йте
Вони	акту́ють	актува́ли	актува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	акту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	актува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	акто́ваний
Безособова форма	акто́вано

ак-ту-ва́-ти

Корінь: -акт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

складати, підтверджувати актом тощо. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

актувати