ажитація
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ажита́ція | — |
| Р. | ажита́ції | — |
| Д. | ажита́ції | — |
| З. | ажита́цію | — |
| Ор. | ажита́цією | — |
| М. | ажита́ції | — |
| Кл. | ажита́ціє* | — |
а-жи-та́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ажитац-; суфікс: -і-; закінчення: -я
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- заст. збуджений стан; схвильованість. ◆ Йон був в ажитації та щось з гарячковістю шептав свойому сусідові Михайло Коцюбинський
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |