адресований
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | адресо́ваний | адресо́вана | адресо́ване | адресо́вані |
| Р. | адресо́ваного | адресо́ваної | адресо́ваного | адресо́ваних |
| Д. | адресо́ваному | адресо́ваній | адресо́ваному | адресо́ваним |
| З. | {{{з (чол)}}} | адресо́вану | адресо́ване | {{{з (мн)}}} |
| О. | адресо́ваним | адресо́ваною | адресо́ваним | адресо́ваними |
| М. | адресо́ваному адресо́ванім |
адресо́ваній | адресо́ваному адресо́ванім |
адресо́ваних |
ад-ре-со́-ва-ний
Пасивний дієприкметник.
Корінь: -адрес-; суфікс: -ован; закінчення: -ий.
Вимова
ред.- МФА: [ɐdreˈsɔu̯ɐnei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- дієприкм. минулого часу, активного стану до адресувати . ◆ Драгоманов старанно зберігав усі адресовані до нього листи І. Я. Франко
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ?
Переклад
ред.| Список перекладів | |
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: адресований
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3