Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. автоно́мний автоно́мна автоно́мне автоно́мні
Р. автоно́много автоно́мної автоно́много автоно́мних
Д. автоно́мному автоно́мній автоно́мному автоно́мним
З. автоно́много (іcт.)
автоно́мний (неіст.)
автоно́мну автоно́мне автоно́мних (іст.)
автоно́мні (неіст.)
О. автоно́мним автоно́мною автоно́мним автоно́мними
М. автоно́мнім
автоно́мному
автоно́мній автоно́мнім
автоно́мному
автоно́мних

ав-то-но́мн-ий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -автоном-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. який користується автономією, який має автономію; самоврядний ◆ Автономна республіка Крим .
  2. самостійний, незалежний у розв'язанні певних питань ◆ Самостійна держава
  3. який ведеться, здійснюється окремо, незалежно від чого-небудь ◆ Автономний політ

Синоніми ред.

  1. самостійний
  2. некерований

Антоніми ред.

  1. підпорядкований
  2. керований
  3. залежний

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість


Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів
самостійний, незалежний у розв'язанні певних питань
здійснюваний окремо

Джерела ред.