автомийник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | автоми́йник | автоми́йники |
Р. | автоми́йника | автоми́йників |
Д. | автоми́йникові автоми́йнику |
автоми́йникам |
З. | автоми́йника | автоми́йників |
Ор. | автоми́йником | автоми́йниками |
М. | автоми́йникові, автоми́йнику | автоми́йниках |
Кл. | автоми́йнику | автоми́йники |
ав-то-ми́й-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префіксоїд: авто-; корінь: -мий-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА : [ɐu̯tɔˈmɪi̯nek] (одн.), [ɐu̯tɔˈmɪi̯neke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |