аблакат
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | аблака́т | аблака́ти |
| Р. | аблака́та | аблака́тів |
| Д. | аблака́тові аблака́ту |
аблака́там |
| З. | аблака́та | аблака́тів |
| Ор. | аблака́том | аблака́тами |
| М. | аблака́тові аблака́ту |
аблака́тах |
| Кл. | аблака́ту | аблака́ти |
аб-ла-ка́т
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- розм. адвокат (часто самозваний) ◆ Вже коли на те піде, то хоч би сто карбованців коштувало, аблаката найму, а свого докажу!… (Іван Карпенко-Карий, «Наймичка») [1]
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |