абеліт
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | абелі́т | абелі́ти |
Р. | абелі́ту | абелі́тів |
Д. | абелі́тові абелі́ту |
абелі́там |
З. | абелі́т | абелі́ти |
Ор. | абелі́том | абелі́тами |
М. | на/у абелі́ту | на/у абелі́тах |
Кл. | абелі́ту* | абелі́ти* |
а-бе-лі́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- вибухова суміш, що складається з амонієвої селітри, динітробензолу й кухонної солі. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- згрубілі форми:
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від прізвища англійського хеміка Ф. Абеля
Переклад ред.
Список перекладів | |