аб'юдикація
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | аб'юдика́ція | — |
Р. | аб'юдика́ції | — |
Д. | аб'юдика́ції | — |
З. | аб'юдика́цію | — |
Ор. | аб'юдика́цією | — |
М. | аб'юдика́ції | — |
Кл. | аб'юдика́ціє* | — |
аб'-ю-ди-ка́-ці-я
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аб'юдикац-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- відсудження якоїсь речі. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |