Українська

Юр-ко-ви́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Юрковиц-; закінчення: -я.

геогр. місцевість у Києві. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Кияни можуть долучитися до створення парку "Юрковиця", щоб вберегти його від забудови

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: Юрковица ^(ru) жін.

Юрковиця